Як допомогти дитині навчитися ходити: корисні вправи від невролога

Малюкові виповнюється рік, і мами з бабусями починають замислюватися: а чому наш ще не пішов, тоді як сусідський уже гасає як пригорілий?

У віці 12 місяців малюк має пройти плановий огляд лікарів-фахівців. Педіатр, невролог та ортопед уважно оглянуть малюка, зроблять висновок і обов’язково дадуть корисні поради.

Кожна дитина дуже індивідуальна. І те, що пояснює відсутність навички ходьби в цьому віці в одного, зовсім не підійде іншому. Для кожного випадку своє рішення. Найчастіше, коли в рік із невеликим хвостиком малюк ще не ходить самостійно, причин для занепокоєння немає.

У кожного свій темп розвитку, і якщо він не такий, як у сусіда, це зовсім не означає, що все погано. Наберіться терпіння!

Перш ніж малюк зробить перші кроки, він повинен бути до цього готовий – накопичити достатньо відчуттів, перевірити надійність опори ніжок, набути стійкості, розвинути чітку координацію рухів у поєднанні з функціями всіх важливих органів і систем – зору, слуху, вестибулярного апарату, зміцнити м’язи, зв’язки, кістки.

Відкритий світ

Забезпечте дитині достатній простір для подорожей. Намагайтеся не тримати його довго в невеликому просторі, наприклад, у манежі або на стільчику. Навпаки, стимулюйте та підштовхуйте до нових, самостійних відкриттів.

Не обмежуйте його активність, але при цьому обов’язково подивіться за малюком з метою безпеки: він ще дуже маленький і може легко травмуватися.

У хорошу і теплу погоду, переконавшись, що на землі немає предметів, об які дитина може поранитися, ви можете дати їй можливість походити босоніж. Адже на стопах є безліч активних точок, за допомогою яких малюк відчуватиме опору та поступово набиратиметься впевненості.

Так, будь-який, навіть незначний, здавалося б, рух за допомогою сигнальної системи передає з мозку в м’язи різного роду інформацію, у тому числі про напругу і розслаблення тонусу. Точки опори просигналізують про ступінь тиску та його розподіл по стопі, вестибулярний апарат – про положення тіла щодо центру тяжіння та земної поверхні.

Освоюючи нові простори, малюк може виявитися будь-де і на доступній йому висоті зробити все, що заманеться. Це неприпустимі та дуже небезпечні дії! Дорослі, які знаходяться поряд з дитиною, завжди повинні бути напоготові, пам’ятати про можливі небезпеки та попереджати їх.

Корисні вправи

• Повзання на колінах. Взявши однією рукою малюка під груди і притиснувши до себе боком, поставте його на коліна, але не дозволяйте йому спертися на них всією вагою. Почніть злегка перевалювати його праворуч, одне коліно. Намагаючись спертися на нього, дитина спробує виставити вперед іншу ніжку, ніби зробити крок. Ви відчули це? Почніть перевалювати його на виставлену ніжку, стимулюючи висування другої ноги. Повторюйте рухи, поступово зменшуючи підтримку та збільшуючи опору.
• Спеціально навчати повзанню не треба, але простимулювати розвиток можна так: страхуючи малюка однією рукою під грудьми, акуратно виведіть одне коліно вбік і створіть упор під нього. Одночасно іншою рукою спонукайте малюка підвестися, опираючись на це коліно. У цьому положенні спробуйте м’яко вивести дитину з рівноваги, щоб вона, намагаючись її зберегти, робила будь-які рухи рукою чи ногою. Або ж, страхуючи дитину під тулубом лівою рукою, знову повторіть спробу повзання, з тією різницею, що цього разу дозвольте йому повністю спертися і на коліна, і на долоні. Поступово зменшуйте страховку, збільшуючи внесок дитини у виконання вправ.

Для фізичних тренувань ви можете використовувати сухий басейн, наповнений спеціальними легкими кульками, безпечні батути, великий пружний м’яч – фітбол. Наприклад, покладіть малюка на такий надувний м’яч і катайте в положенні на животі так, щоб він відштовхувався ніжками від підлоги. Ви можете також навчати дитину навичкам ходьби у воді. Дайте йому можливість походити дном ванни з вашою підтримкою або відштовхуватися ніжками, як пружинками, від її стінки в положенні на спині.

• Навчання вставанню з колін можна проводити так: обхопивши малюка під грудками і притиснувши до себе для страховки, поставте його на коліна, потім виведіть ногу вперед і, фіксуючи її, спонукайте його спертися на стопу і встати. Те саме повторіть з іншою ногою. Розвиваючи цю вправу далі, ви можете навчити дитину вставати з будь-якого низького сидіння.
• Підштовхуйте його за попку на себе, змусіть спертися на стопи. Ускладніть вправу, активізуйте малюка потягуванням спочатку лише за ручки, а потім лише за пальчики. Коли малюк навчиться вставанню з колін і з невисокого сидіння, проблем з ходьбою більше не повинно бути.
• Також корисно дозволити малюкові похитуватися на кріслі-гойдалці або гойдалках, але при цьому він сам повинен відштовхуватися. У цьому випадку у дитини розвиватимуться тазові м’язи та суглоби, а також зміцняться вміння тримати рівновагу та почуття ритму. Крім того, на гойдалках дитина вчиться володіти своїм тілом.