Підліток не хоче здобувати вищу освіту: що робити батькам

Вища освіта – забаганка чи необхідність? Сьогодні не всі випускники шкіл хочуть вступати до вишів. Що ж у цій ситуації робити батькам: відпустити чи взяти ситуацію під контроль?

Чому діти не хочуть вступати до університетів

Про падіння престижу вищої освіти говорять давно й чимало. Світ стрімко змінюється – знання часом старіють. Але насамперед важливо зрозуміти мотивацію власної дитини. До чого бути готовим? Розповімо про поширені сценарії.

Багато дітей не хочуть вступати до вузу через емоційну втому після шкільних років. Інші відмовляються, демонструючи таким чином протест проти системи та батьків. А хтось начебто і не відмовляється від вищої освіти, але не звик самостійно приймати рішення.

Ці підлітки зазвичай чекають від батьків на допомогу у всьому, у тому числі й у виборі вищої освіти. Тоді ймовірна ситуація низької мотивації, коли дитина не доучується чи відноситься до навчання без належної відповідальності.

Є й інша категорія підлітків – вони усвідомлено хочуть відкласти здобуття вищої освіти чи зовсім відмовитись від неї. Найчастіше це рішення супроводжується чітким планом дій після школи. Наприклад, спробувати знайти роботу, щоб зрозуміти, яка сфера діяльності ближча. Або відмовитись від класичної освіти на користь розвитку конкретних навичок, які не завжди викладають в університетах.

Як прийти до компромісу

З настанням повноліття дитині слід давати свободу вибору, зважати на її рішення. Дайте дитині можливість аналізувати, планувати, самостійно будувати свою професійну траєкторію. Це і є компроміс – прийняття людини та її бажань.

Предметом обговорення та дискусій може бути допомога, яку батьки можуть надати дитині на цьому етапі життя. Стратегія дій для мам та тат залежить від того, за яким сценарієм розвиваються події у сім’ї:

• перший сценарій – дитина не вступає до вузу, але займається особистісним та професійним саморозвитком іншими способами. Наприклад, записується на курси, відвідує тренінги та проходить навчання. Такий підхід не повинен лякати батьків: дитина має план дій, слідує йому і йде до своїх цілей;
• другий шлях – дитина йде працювати. Постарайтеся знайти сили прийняти це рішення як дорослий і відповідальний вибір. Є ймовірність, що вона спробує такий варіант і згодом усвідомлено прийде до необхідності здобути вищу освіту. Цей життєвий досвід буде дуже корисним, а ваша дитина обов’язково оцінить довіру.

Найстрашніше – бездіяльність

Окремо розглянемо такий варіант: дитина не хоче ні вчитися, ні працювати. Вона спить до обіду, дивиться серіали, бачиться з друзями і не виявляє інтересу до свого майбутнього. Тут важливо обговорити причини такої поведінки та допомогти дитині розібратися в собі.

Якщо це не допоможе, доведеться виявити суворість характеру. Наприклад, обмежте фінансування дитини. Однак не варто робити це з позиції покарання, швидше покажіть, що гроші не падають з неба. Щоб мати у своєму розпорядженні засоби і жити добре, необхідно розвиватися.

Паралельно ви можете допомогти дитині розкрити себе та свої інтереси. Цілком можливо, що вона просто налякана перспективами та необхідністю приймати такі важливі рішення, як вибір кар’єри. Запропонуйте пройти профорієнтаційний тест, вивчити список затребуваних професій та їх особливості.

Батькам старшокласників та випускників слід зрозуміти одну річ: перед ними більше не дитина, а доросла людина. Тому негативно реагувати на вибір дитини та переконувати її буде не найефективнішим підходом.

Намагайтеся чути підлітка та підтримувати його починання, допомагати по можливості, а іноді й вживати виховних заходів. Найстрашніше – бездіяльність. Решта – питання смаку.